Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956 - Магазин Локальної історії
Безкоштовна доставка від 1000 ₴ у відділення Нової пошти по Україні
Передпродаж
Друкуємо

Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956

Очікуємо у середині січня 2026-го року

Доступно за замовленням

580 UAH

Способи оплати
Онлайн оплата Visa/Mastercard Онлайн оплата Visa/Mastercard
Способи доставки
Нова пошта Нова пошта

Характеристики

Обкладинка

Тверда, пошита з імітліну

Кількість сторінок

424  с., 97 фото

Розмір

160×225 мм

ISBN

978-617-8538-22-4

Рік видання

2025

Оригінальна назва

Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929-1956

Переклад

Олена Замойська

Дизайн обкладинки

Тетяна Омельченко

Головний редактор

Віталій Ляска

Науковий редактор

Віталій Михайловський

Відповідальний редактор

Юрій Пуківський

Літературна редакторка

Маргарита Єгорченко

Верстка

Альона Олійник

Технічне редагування

Галина Андрушкевич-Ардан

Адаптація покажчика

Діана Ярмус

Маркетинг

Оксана Зьобро

Промоція

Аліна Брода, Анна-Ліля Кокора

Соціальні мережі

Анастасія Балабаш

Стратегія та управління

Іван Спринь

Про товар

Книжка Мирослава Шкандрія – одне з найґрунтовніших досліджень українського націоналізму 1920–1950-х років. Спираючись на архіви України, Польщі, Канади і США, мемуари й літературу доби та застосовуючи модерний науковий інструментарій, автор показує нам, як український націоналізм пройшов шлях від інтегрального руху до демократичної трансформації у частині повоєнної еміграції. Автор послідовно розглядає три виміри цього явища: політику через відносини з Польщею, нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, ідеологію через постаті основних теоретиків та внутрішні злами, а також літературу, яка стала важливим чинником формування міту націоналістичного покоління. Проаналізувавши твори Євгена Маланюка, Олени Теліги, Леоніда Мосендза, Олега Ольжича, Юрія Липи, Уласа Самчука, Юрія Клена та Докії Гуменної, дослідник демонструє, як художнє слово сприяло національному проєктуванню, моделюючи образ нової політичної спільноти та її можливі візії.

Мирослав Шкандрій не уникає навіть дуже контраверсійних тем і пропонує багатовимірний аналіз руху, який поєднав визвольний імпульс, модернізаційні прагнення, радикалізм, амбівалентність і внутрішні суперечності. У час нових воєн пам’яті, коли російська агресія вкотре намагається дискредитувати українське минуле, ця праця набуває особливої ваги. Вона дає українському читачеві інструменти для тверезого й виваженого осмислення історії, відокремлює факти від пропаганди та відкриває шлях до зрілого діалогу про націоналізм без ідеалізації та без демонізації.

Про автора

Мирослав Шкандрій
Мирослав Шкандрій

Мирослав Шкандрій (1950 р. н.) – канадський літературознавець, історик та  мистецтвознавець українського походження. Професор-емерит Манітобського університету, де у 1987–2019 роках викладав на катедрі германських та слов’янських студій, очолюючи її у 1990–2009 роках. Його наукові інтереси охоплюють культурний ренесанс 1920-х років, авангард, історію українського націоналізму та українсько-єврейських взаємин. Професор Шкандрій  є автором низки важливих праць, серед яких:  Modernists, Marxists and the Nation: The Ukrainian Literary Discussion of the 1920s (1992; укр. Модернізм, марксизм і нація: українська літературна дискусія 1920-х рр., 2006), Russia and Ukraine: Literature and the Discourse of Empire (2001; укр. В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби, 2004),  Jews in Ukrainian Literature: Representation and Identity (2009; укр. Євреї в українській літературі. Зображення та ідентичність, 2019),  Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929–19556 (2015), In the Maelstrom. The Waffen-SS “Galicia” Division and Its Legacy (2023).

Мирослав Шкандрій також є автором кількох виставкових каталогів і куратором мистецьких проєктів, зокрема “Феномен українського авангарду, 1910–1935”, “Футуризм і далі: Давид Бурлюк, 1881–1967”, “Пропаганда і льозунги: політичний плакат у Радянській Україні, 1919–1921”. Він переклав англійською низку творів української літератури, серед них – полемічні памфлети Миколи Хвильового, роман “Депеш Мод” Сергія Жадана та окремі поезії Миколи Бажана.

Відгуки

Рорі Фіннін, Кембриджський університет
Український націоналізм часто вислизає від чітких означень і належного вписання в контекст, не кажучи вже про спокійне та зважене осмислення. У цей відповідальний момент важлива праця Шкандрія прагне змінити таке становище. Автор розглядає ідеологічні засади та історичні дії Організації українських націоналістів у широкому соціально-історичному й культурному вимірі – це свіже, оригінальне бачення, яке дозволяє побачити не лише багатовимірність українського націоналізму, а й внутрішні дискусії всередині самої ОУН.
Рорі Фіннін, Кембриджський університет
Тамара Гундорова, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Гарвардський університет
Книжка Мирослава Шкандрія є надзвичайно важливим внеском у сучасні українські студії та в дослідження інтелектуального контексту Східної Європи першої половини ХХ століття. Насамперед варто відзначити наукову сміливість і амбіцію автора, який береться за таку масштабну працю й досліджує складний український націоналістичний рух 1929–1956 років. Дослідження Шкандрія охоплює великий часовий проміжок і спирається на детальне та скрупульозне опрацювання першоджерел. Його новаторський підхід демонструє, що політика, ідеологія та література, пов’язані з українським націоналізмом, взаємно доповнюють і пояснюють одна одну. На жаль, попередні праці про український націоналізм повністю або частково оминали політичний, літературний чи естетичний виміри, хоча ці складники тісно взаємопов’язані й показують не лише процес політизації літератури, а й естетизацію політики – характерну рису ХХ століття.
Тамара Гундорова, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Гарвардський університет
Олександр Зайцев, Український Католицький університет
У своїй книжці “Український націоналізм” Мирослав Шкандрій не виправдовує, не прославляє і не звинувачує. Він прагне пояснити й заохотити читача до критичного мислення. Його підхід багатовимірний, і він не подає ідеологію ОУН як однорідну. Навпаки, він пише про різні погляди всередині організації та показує, як суспільно-політичні зміни впливали на трансформацію самої ОУН
Олександр Зайцев, Український Католицький університет